Тернопільський став або Тернопільське озеро
Тернопільський став або Тернопільське озеро (до 1991 — Комсомольське озеро) — велика штучна водойма в Тернополі, створена на місці боліт на річці Серет.
За площею водойма відповідає тернопільському Східному масиву.
Тернопільському ставу приблизно стільки ж років, як і місту Тернополю: Ян Амор Тарновський, засновник Тернополя і власник фортеці, 15 березня 1548 року отримав привілей на будівництво греблі та створення ставу. Збудовано водойму в заплаві річки Серет як оборонну ланку від нападів турків і татар, що забезпечує фортеці Тарновського ще більшу неприступність.
Межі ставу в середині XVI століття встановлювалися: від Кутківець до Тернопільського замку з заходу на схід. Уздовж львівської дороги, що виходила із однойменної брами, було збудовано високу греблю. У привілеї 1550 року Ян Амор Тарновський серед інших повинностей міщан зазначає, що в їх обов'язки входить направа греблі великого ставу, водоспуску і лотків. Спуск ставу давав що три роки прибуток 16-24 тисячі золотих. У той час довжина ставу становила 7 км, ширина — 2-3 км.
Став і мав значне господарське значення: у XVII столітті на ньому працювали чотири млини, що приносило великі прибутки місту, а в самому озері розводили рибу: щуки, окуні, коропи, карасі та інші види. Уже на початку ХХ століття водойму взяв у оренду тернопільський підприємець Володимир Трач, який експортував рибу до Польщі.
Став у минулому часто зазнавав занепаду, зазвичай під час татарських і турецьких нападів. Проте найбільше занепав став у міжвоєнний період XX століття, коли Тернопіль перебував під польською владою: у водоймі був низький рівень води — вода була замуленою, став густо заростав.
До середини XX століття між Старим замком та Надставною церквою існував найдавніший район Тернополя — Підзамче, де знаходився і міський ринок, від якого походить назва сучасної вулиці — Старий ринок. На Підзамчі мешкали переважно ремісники та рибалки. У наш час ця історична місцевість не збереглась: залишились лише два будинки, що колись оточували ринок, та кілька будинків на вулиці Над ставом.
Під час Другої світової війни Тернопільський став був повністю знищений. У 1950-х роках минулого століття відбувається масштабна відбудова Тернополя — і, коли було прийнято рішення про підпорядкування всіх водних ресурсів місцевій владі у 1956 році, Тернопільський став почали відновлювати. Тоді було збудовано нову греблю — і рівень води став вищим, ніж раніше. Нове водосховище зайняло значно більшу площу — понад 300 гектарів, і назвали його Комсомольським озером. Між водоймою та центром міста заклали парк ім. Т. Г. Шевченка, який протягнувся вздовж східного берега озера. Було споруджено і острів Закоханих. У самому парку імені Шевченка створили озеро «Чайка», яке фактично є затокою Комсомольського озера.
У 60-х роках пляж біля Старого замку було ліквідовано і збудовано центральний причал та створено стоянку для теплоходів катерів, яхт і моторних човнів. Широкі сходи, що ведуть до причалу, розділив каскад штучних водоспадів, який назвали у честь головного архітектора міста Гронського — «Сльози Гронського». На березі новоствореної зеленої зони збудували ресторан «Поплавок», з тераси якого відкривається вид на центральну частину міста, а біля ресторану створили пляж «Ближній». Пізніше між селами Кутківці і Пронятин створили ще один пляж — «Дальній». У 70-х роках XX століття стоянку суден перенесли на протилежний берег міста, де було створено Морську школу ДТСААФ (нині — розважальний комплекс «Riverpool») та Яхтклуб (нині — перепрофільований під приватне житло).
Комсомольське озеро перейменували в 1992 році, і з того часу водойма називається Тернопільським ставом, який також називають Тернопільським озером.
У 1968 році в Тернополі з'явився теплохід «Герой Танцоров» (бортовий номер С-541, тип «Москвич», проект М-544), названий на честь одного з визволителів міста від німецької окупації Григорія Танцорова 1944 року. Саме судно збудоване у 1963 році в Білорусі. Майже п'ять років теплохід ходив по Дністру за маршрутом від Старої Ушиці Хмельницької області до Мельниці-Подільської Тернопільської області. Судно мало назву «Заліщики».
У 1965 році на озері з'явився менший теплохід, з бортовим номером ПТ-50 («Пасажирський теплохід — п'ятдесятий номер»), збудований у 1964 році (тип «ПТ», проект 792А). На початку 1990-х років Морську школу, якій підпорядковувались теплоходи, розформували.
У 1995 році для того щоб зберегти судна від розбазарювання, їх передали на баланс комунальному підприємству «Тернопільелектротранс», що обслуговує тролейбуси. Але оскільки це підприємство не мало можливості фінансувати теплоходи, їх того ж року передали в оренду на 10 років приватній фірмі «Торговий Дім Тернопіль». Однак нестабільна економіка держави призвела до того, що орендар випускав у рейс лише один теплохід — «Герой Танцоров». Інший — ПТ-50 не працював.
У 2005 році договір оренди теплоходів у фірми «Торговий Дім Тернопіль» завершився, тож ними став розпоряджатися безпосередній власник — КП «Тернопільелектротранс». Завдяки цьому у 2006 році здійснили капітальний ремонт «Героя Танцорова». Тоді теплоходу замінили і ходову рубку на нову, зроблену самотужки, в конструкції якої присутні елементи корпусу та віконних рам тролейбуса «Škoda 9Tr», що раніше працював з парковим номером 76.
У 2008 році теплохід ПТ-50 для здійснення ремонту та подальшого обслуговування взяло в оренду приватне підприємство «Акватур Тернопіль». У червні 2009 року розпочалось відновлення. 13 жовтня 2010 року судно спустили на воду. 6 червня 2011 року відбулася офіційна презентація теплохода, крім цього йому дали також назву — «Капітан Т. Г. Парій». Першими пасажирами стали журналісти. У вихідні, за умови хорошої погоди, працюють обидва теплоходи, у будні — зазвичай по одному.
Теплоходи можна замовити для проведення корпоративів, весіль та інших заходів. Оренда «Героя Танцорова» протягом однієї години вартує від 800 гривень, «Капітана Парія» — від 600 гривень. Ціна залежить насамперед від місяця (травень — жовтень) і дня тижня.
Станом на 2014 рік є два діючі причали теплоходів: «Центр» і «Дальній пляж». У планах міської ради — ремонт недіючих причалів «Район „Дружба“», «Новий світ» та будівництво нової гідротехнічної споруди поблизу села Біла.
До середини 1970-х років діяв причал у селі Пронятин. Однак цю зупинку скасували під час будівництва пішохідного мосту, який зараз з'єднує «Дальній пляж» та село Біла.
Вартість квитка за повне коло (станом на 2014 рік) становить 15 гривень. Вартість квитка для дітей віком до 7 років становить 50% від повної вартості.
Окрім теплоходів, озером ходить вітрильна яхта «Тернопіль» з бортовим номером ТП-88-К. Вона швартується на причалі, що в парку ім. Т. Г. Шевченка, навпроти дитячого майданчика. Її також можна замовити для прогулянки. Вартість оренди на півгодини становить 150 гривень, на годину — 250 гривень.
У 1980-х роках благоустрій територій довкола Комсомольського озера не припинявся. За греблею створили гідропарк «Піонерський», який з часом перейменували у «Топільче». А біля підніжжя лісопарку «Загребелля» спорудили готель «Москва».
Також на Тернопільському ставі є два острови — «Закоханих», «Чайка».
На озері «Чайка» в теплий період року діє прокат катамаранів.
У 1975 році на Комсомольському озері з'явився великий фонтан, який одразу ж охрестили «Струменем Кородюка» — на честь тодішнього міського голови. Висота центрального струменя сягала 15 метрів, бокових — 5 метрів. Фонтан виконував не лише естетичну функцію, а ще й екологічну. Оскільки в Комсомольському озері вода через відсутність течії попід східними берегами застоювалась, виникла необхідність у будівництві якого-небудь механізму, що міг би її перемішувати. Так і з'явилась ідея спорудження фонтану.
Фонтан був встановлений на відстані 100 метрів від набережної, на одній вісі від фонтану «Каскад» і Центрального причалу.
Через великі витрати на його функціонування, водограй працював не щодня, а переважно по вихідних та у святкові дні. У 1990-х роках через економічну кризу фонтан вивели з експлуатації. З 2000 року фонтан працював лише на Великдень, у День незалежності України та День міста Тернополя. Навесні 2003 року через відсутність належного ремонту конструкцій під час танення криги фонтан затонув. Від нього залишилася лише пускова станція управління і машинні зали на березі, а також чотири велетенські труби, що прокладені по дну ставу до місця, де була
Замість старого великого фонтану 23 вересня 2007 року оператор мобільного зв'язку Київстар урочисто встановив та ввімкнув новий плавучий фонтан. Встановили його на 100 метрів лівіше (південніше) від попереднього водограю. 11 грудня того ж року було підведено підсумки конкурсу на кращу його назву. Йому дали ім'я «Спогад». У 2010 році фонтан передали на обслуговування КП «Тернопільводоканал». У серпні 2012 року водограй перенесли на озеро «Чайка» (затока ставу), що в парку ім. Т. Шевченка. Також йому замінили сопло, зменшивши висоту роботи водограю, натомість збільшивши ширину — тепер у нього є центральний та бокові струмені. У холодний період року фонтан зберігається на складі КП «Тернопільводоканал».
Проте на Тернопільському ставі через це фонтану знову нестало, наразі існують лише плани по його відновленню.
